"Чи бачили Ви Буратіно?"

"Чи чули Ви Буратіно?"-- практичний посібник, розрахованний на громадських активістів, які працюють з ВПО. Авторами книги виступили: Ярослав Мінкін, Світлана Ославська, Костянтин Скоркін. Книга є фінальною публікацію в рамках проекту «Сприяння діалогу та примиренню в регіонах України» та включає в себе аналітичний звіт за результатами дослідження стереотипів стосовно переселенців в Україні. Розглядається сереотипізація образа переселенця, що заважають їм "прижитися" в інших регіонах країни. 

В "Чи чули Ви Буратіно?" досить грунтовно досліджувалися стереотипи про ВПО в 10 регіонах країни, спираючись на ті питання, які бентежать жителів тих чи інших областей. Наприклад: у Харкові місцеві жителі найчастіше запитують у переселенців: "Чому на Донбасі повірили в те, що Майдан -- це прояв націоналізму", а у Івано-Франківську жителів тривожить питання: "Чи правда, що переселенці зневажають українців на заході України?".  

  

 P. S.

До речі, назва книги пішла від найменування важкої вогнеметної системи "Буратіно" (ТОС-1), яку застосовували бойовики на непінконрольних територіях. Тепер слово "Буратіно" може асоціюватися у деяких переселенців зі страшною зброєю, а не з казками. Ось такі страшні казки!

Електронна версія посібника ТУТ 

Ярослав Мінкін: бути літератором в Луганську -- небезпечно!

Ярослав Мінкін -- луганський письменник та громадський діяч. Засновник та голова правління літературного угрупування "СТАН". Тривалий час працював над демократизацією культурної політики на Донбасі. У березні 2014 через свою професійну діяльність, змушений покинути Луганськ. Наразі, займаеться громадською діяльністю в Івано-Франківську.

В інтервю для "УКРІНФОРМ", Ярослав пригадує відношення до молодих письменників в Луганську:

Василь Голобородько: Життя в гадючнику

Василь Голобородько -- український поет, член Національного союзу письменників України. Лауреат Шевченківської премії. Автор поетичних збірок "Зелен день", "Ікар на метеликових крилах", "Соловейків теремок", "Калина об Різдві", "Летюче віконце", "Дохла кішка". Вірші письменника набули популярності у світі -- його збірки перекладені на восьми мовах.

З 2004 року жив у Луганську. В 2014 році, коли розгорнулися бойові дії на сході, Голобородьку довелося виїхати. У Спілці письменників запропонувала Василю Івановичу оселитися на территорії Парку письменників... в занедбаному будиночку, в якому немає опалення, води та кухні. Цей "милий" будинок, в якому живе вже 5 років, він сам називає гадючником. Проте, незважаючи на умови, поет продовжує творити.

Еліна Свенцицька: Мені пропонували працювати в ДНР

Фото з сайту Полілог

Еліна Свенцицька -- українська письменниця, поетеса, філолог. Народилася 16 квітня 1960 року в Самарі. Довгий час жила в Донецьку, викладала філологічні дисципліни в Донецькому національному університеті ім. В. Стуса. Паралельно писала прозові твори та вірші. Авторка книжок "На белом коне", "Час збирати каміння", "Единственный свидетель", "Речі, що лишилися від дому".

Микола Владзімірский: Погрози по телефону

Фото з сайту Україна молода 

"Мені надійшло кілька анонімних дзвінків із невизначеного мобільного номеру, лунали погрози на мою адресу. І я з Севастополя поїхав"

Речі, що лишилися від дому

Зображення взяли на сайті UATV

"Речі, що лишилися від дому" -- це поетична збірка  філолога, письменниці та поетеси Еліни Свенцицької. Письменниця дуже довго жила в Донецьку, але збройний конфлікт на сході України змусив її переїхати в Київ. Кожен вірш у цій збірці, наче уламок памяті про минуле життя, пронизане сумом за рідним домом та тяжкими реаліями життя переселенців, що знайомі тисячам українців. Передмову для видання написала подруга письменниці -- журналістка Олена Герасимюк. 

"Знедолені? неЗдоланні!: історії переселенців" книга друга

Обкладинку книги взяли з сайту 

«Знедолені? Нездоланні!» – це вже друга збірка нарисів про переселенців,  що видана Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика в рамках проекту Інтерньюзу за фінансової підтримки Уряду Канади через Міністерство міжнародних справ Канади.